ЧОМУ ЛЮДИНА ПОВИННА ЗНАТИ СВІЙ РОДОВІД?

У коло всі разом ставайте

І посмішку передавайте.

На сусіда подивіться

Та йому ви посміхніться.

Другу ви ім’я назвіть,

Руку дружби простягніть.

«Чому людина повинна знати свій родовід?»

Ріка вмирає без джерел,

Дерева сохнуть без коріння.

У ріднім краї ти — орел,

Твій родовід тут, покоління.

— Річки немає без джерела, дерева — без коріння, людини — без Батьківщини, без свого роду. Адже ми народились, живемо в Україні, тут наші батьки, дідусі та бабусі. Отже, родовід наш тут, в Україні. Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду.

Прослухайте пісню «Родина» (муз. і сл. Наталії Май)

Розібрать не можу я, де родина, де сім’я?

То ж запам’ятай, дружок, що рідня — це той зв’язок,

Що від предків наших йде і по крові рід веде.

Дядечки й тітки усі — двоюрідні дідусі,

Їх жінки й чоловіки, ще й племінники меткі.

Рід історію веде, з глибини віків іде.

Родовід свій ти вивчай, древо роду пам’ятай!

 Слухання оповідання «Родовідне дерево»

Одного хлопчика запитали, як звуть його бабусю. А він не знав.

— А як же ти дідуся кличеш?

— Діду, дайте меду.

Смішно, та не дуже. Більше сумно, що є такі хлопчики. Може вони позабували, як тата і маму звуть.

— Е-е-е,— каже дід Петро,— хто не має коріння, той, як перекотиполе: куди вітер подме, туди й котиться. А гарні дітки знають свій рід: і батьків, і дідів, і прадідів, і прапрадідів знають. Вони мають такий альбом фотографій своїх родичів із добрим словом про них і складають родовідне дерево. Воно коренасте, гіллясте, а що гілка — то й член красного роду. Чим глибше коріння у такого дерева, тим міцніше воно стоїть на землі.

Д. Чередниченко

— Як дід Петро називає людей, які не знають свого роду?

— Що вам відомо про свій рід?

 

Вправа «Родинне дерево»

— Свій маленький листочок на цьому дереві має кожний із вас. Гілки — ваші батьки, їхні сестри і брати. Стовбур — дідусі та бабусі.

Відростки — їхні брати і сестри. Коріння — батьки ваших дідусів і бабусь. Чим міцнішим росте дерево, тим більшим є рід. У кожної гілочки або коріння є своє ім’я.

Перед вами — малюнки дерев. На кожній гілочці — віконце. Виберіть яке вам найбільше сподобалося і на пишіть у них імена своїх рідних: бабусі, дідуся, мами, тата, братиків та сестричок.

 

— Кого з рідних запрошуєте на родинні свята?

— На які свята збирається вся ваша родина?

— Що ви даруєте одне одному на свята?

                                                 ТРАДИЦІЇ У МОЇЙ РОДИНІ

Вітання.

Здрастуй, Небо! 

Здрастуй, Сонце! 

Здрастуй, Земля! 

Здрастуй, наша велика родина! 

«Які традиції і правила у моїй родині?»

— Різні сім’ї складаються з різної кількості людей. Діти, а зараз я хочу розповісти вам про свою сім’ю. У моїй родині є я, чоловік і син. Ми для сина є батьками. У мене є мама і тато, у чоловіка лише є мама .

— Ким є мої батьки для мого сина?

— А батьки чоловіка ким є?

— Ким є бабуся і дідусь для моєї мами?

— А мені ким доводяться мамині батьки?

— Щасливою сім’ю можна назвати не тільки тоді, коли всі люблять, поважають, розуміють одне одного, турбуються одне про одного, живуть мирно, без сварок, ведуть здоровий спосіб життя, але й тоді, коли зберігають і цінують сімейні традиції.

— Що таке сімейні традиції?

— Які традиції склалися у ваших сім’ях?

Вправа «Робимо разом»

Діти, називаіть різні справи, що в ваших родинах виконують спільно. Наприклад, члени родини всі разом проводять канікули, готують святковий обід, купують речі тощо.

А тепер називаіть різні справи, що в ваших родинах не виконують спільно (наприклад, кожен сам прибирає свою кімнату, усі лягають спати в різний час, усі по-різному проводять вихідні тощо).

Створення малюнка «Герб Родини»

— Сьогодні ми говоримо про родину, сімейні традиції. Нехай кожен із вас придумає і намалює «Герб Родини». На ньому можна зобразити дім, квіти, птахів, сонце, долоні тощо. 

Під час малювання можете використовувати заготовочки:

— Які свята у вашій сім’ї є особливо цікавими?

Вправа «Закінчи речення»

- Найулюбленіше свято в сім’ї — це..., тому що...

 Лабіринти 

Спробуйте пограти в цікаву гру. Розгадати лабіринти:

                                                         МОЯ РОДИНА

ЧОМУ СІМ’Ю НАЗИВАЮТЬ НАЙБІЛЬШИМ СКАРБОМ ЛЮДИНИ?

 

 «Наше коло, мов сім’я»

Наше коло, мов сім’я.

Друзі ми: і ти, і я.

Ми — одна сім’я.

Наше коло, мов сім’я.

Друзі ми: і ти, і я.

Обніми сусіда зліва.

Обніми сусіда справа.

Ми — одна сім’я.

 «Чому сім’ю називають найбільшим скарбом людини?»

Моя сім’я і дорога родина —

це тато, мама, бабця і дідусь,

сестричка, братик і любов єдина,

і я у них також любити вчусь.

Мені тут тепло, затишно і тихо,

надійно, світло, радісно завжди.

Мене в родині оминає лихо,

з усім на світі я біжу сюди.

Чи радість світла в серденьку буяє,

чи сльози гіркі ллються із очей,

я йду в родину, я ж бо добре знаю,

як люблять у моїй сім’ї дітей.

Вправа «Я уявляю»

— Заплющте очі, уявіть, що ви ідете вулицею, підходите до свого будинку, піднімаєтесь східцями, відмикаєте дверний замок своїм ключем.

— Кого ви бачите?

— Що ви відчуваєте?

— Діти, хто разом з вами мешкає в одному будинку? (Тато, мама, братик, сестричка.)

Як вас назвати одним словом? (Родина, сім’я.)

— Це найрідніші, найдорожчі на світі люди, які одне одного шанують, люблять і є членами єдиної сім’ї. Родина, мов сонечко, зігріває дитину від народження. Сім’я — це гніздечко любові і тепла для кожного з нас, у ній панує злагода, повага до старших, особливо до дідусів і бабусь. Добре, коли родина весела, дружна, міцна, коли діти слухають дорослих, а дорослі дбають про дітей. Тоді кожному живеться щасливо і радісно.

Гра «Добираємо слова»

Спробуйте завершити речення:

- Батьки про своїх дітей... (хвилюються, турбуються, піклуються, дбають).

- Вони донечок і синів... (люблять, голублять, пестять, обіймають, цілують, одягають, навчають, виховують).

- Своїх батьків діти повинні... (любити, поважати, шанувати, слухатися, радувати).

- І мама, і тато засмутяться, якщо їхня дитина буде... (капризувати, вередувати, хворіти, ледарювати).

- Свого меншого братика (сестричку) я буду... (втішати, заспокоювати, колихати, гойдати, розважати, годувати, умивати, вчити).

 

Пташка в рідний край вертає,

Бо тут їй миліше.

Всюди гарно, всюди славно,

Всюди добрі люди,

Краще ж, як у батька й неньки,

Вам ніде не буде.

— А ви знаєте, що існує День Родини? Відзначають його влітку, 8 липня. Символом родини є польова квітка з білими, ніжними пелюстками.

— Як називається ця квітка? (Ромашка.)

Пластилінографія «Квіти любові»

Спробуйте виготовити своїм рідним квіти любові. 

 

 

З ВЕСЕЛКОЮ ВЕСЕЛО ПРОХОДИТЬ ТИЖДЕНЬ

День води, повітря, чистоти.

Синій колір зустрічає спокоєм своїм,

То ж скоріш рушаймо  в подорож із ним.

«З веселкою весело проходить тиждень»

Девіз дня :«П'ятниця блакитна в  нас, ми спокійні повсякчас».

-         До нас завітала гостя. Як її звати?

Без крил, а летить,

Без нiг, а бiжить.

-Так, це Хмаринка. Вона чомусь не має настрою та така похмура, хоча  день сонячний та теплий.

-Допоможемо їй покращити свій настрій?

 Читання вірша

СИНЯЯ ДОРІЖКА – КОЛІР миру й неба,

Жити у добрі і злагоді усім людям треба

По доріжці пробіжу, зафарбую ніжки,

І про мир всім розкажу, прочитаю з книжки!!

СИНЯЯ ДОРІЖКА пахне васильками

Квітами, що є на полі й сукні моєї мами.

СИНІЙ КОЛІР моря і глибин небесних,

І зірок, що в небі, і казок чудесних.

– Скільки слів нарахували?

Ми прослухали вірш та порахували усі слова які мають відношення до синього кольору, але  предметів цього кольору так багато! Зараз ми перевіримо ваші знання.

Гра «Синій  ланцюжок»

Слова: хмарка, річка, дощик, темний виноград, картопля з синьою шкіркою, сливи, волошки, водоспад….

Реабіталіційна вправа «Зоряне дихання»

Зараз ми навчимось долати тривогу, страх та поганий настрій разом, адже я переконалась, що синій дуже гарний колір і слід його цінувати, а тому він має не лише мене засмучувати, а й розслабляти..

§  Сядьте якомога зручніше.

§  Уявіть синє небо, засіяне зорями.

§  Оберіть одну зірочку – вона тепер належить вам.

§  Виберіть колір, необхідний для зцілення.

§  Включіть зірочку, нехай вона засвітиться цим кольором. Кольоровий промінь широкий, він все довкола заповнює своїм сяйвом. Вдихніть на раз-два-три, уявляючи, що ви вдихаєте кольорове повітря. Повітря, проникаючи через ніс, заповнює усе ваше тіло. Спробуйте побачити та відчути це. Вдихайте носом.

§  Затримайте дихання, порахувавши до трьох.

§  Видихніть на раз-два-три.

§  Ще двічі повторіть дихальний цикл.

-Що ви відчули?

-Отже, у наступний раз, коли ви відчуваєте страх чи тривогу уявіть свою зірочку, яка вас зцілить, яка забере всі погані думки, увесь негатив. Ось ця зірочка завжди з вами, але слід уміти її вірно використовувати.

Відгадайте загадки

Їх на гронах не злічити,
Як вживати – треба мити.
В їжу, у вино, на сік,
Вистачить на цілий рік! (Виноград)

 

Темно-сині карапузи
Сонцю виставили пузи.
На варення, в пироги,
Наминать за дві щоки...(Слива(и)

 

Коли падаю я з неба

Люди кажуть: «Так і треба»

Восени тоді вважай

Буде добрий урожай (Дощ)

 

Читання казки

   

Блакитна сукня

Прокинулося вранці небо і одягнулось в сліпучо блакитну сукню, прошиту золотими сонячними променями, а потім подумало: «Уже третій день я одягаю одні і ті ж шати, люди перестали звертати на мене увагу. Треба покликати кравця, щоб він зшив мені новий красивий одяг».

         Кравець-вітер почув думки неба і відразу ж огорнув його білою хмаркою. Небо помітило, що люди стали частіше поглядати вгору, і сказало кравцю: «Спасибі вітре, людям подобається моя пухнаста накидка, але поший мені ще нову елегантну спідничку».

 Вітер взявся за роботу, і незабаром на небі з'явилася велика сіра хмара з довгими срібними нитками дощу, але люди замість того, щоб милуватися новим небесним вбранням, сховалися під парасольками.

«Темно-сірий колір не сподобався людям, поший мені,вітре, будь ласка, більш ефектний одяг», – попросило небо.

Вітер погодився і закрив небо темно-фіолетовими хмарами з золотими блискавками.
На подив неба люди, побачивши новий небесний одяг, сховалися в своїх будинках.
«Раз так, не буду більше вбиратися для людей, – засмутилося небо і знову надягло свою стару сліпучо-блакитну сукню із золотими променями.
Люди тут же вибігли на вулицю. «Яке чисте прекрасне, безмежне небо»! –  радісно вигукували вони.

«Дивні люди, – знову подумало небо. – Я цілий день вбиралося, а вони не помічали! Але варто було мені надіти свою стару блакитну сукню, як всі почали нею захоплюватися ».

Поміркуємо, помалюємо, пограємо:
         • Чому небу спочатку не сподобалося блакитне вбрання?
         • Яке вбрання неба вам подобається найбільше?
          • Як ви думаєте, який одяг найбільше до лиця морю, озеру, струмочку?

Спробуйте помалювати по клітинках

ЗАВЕРШЕННЯ ТИЖНЯ

§  Висловіть сої почуття та відчуття після нашого кольорового тижня.

§  Що нового Ви дізнались?