ПОДОРОЖ МІСТАМИ УКРАЇНИ
«Подорож містами
України»
— До якої країни ми сьогодні помандруємо?
Красивий, щедрий рідний край,
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься... (Україна)!
— Як же називається наша країна?
— А люди, які живуть у ній?
— Якою мовою розмовляють українці?
— Наша країна дуже гарна, мальовнича, дружна.
Легенда про Україну
Колись, дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам. Багато зібралося
їх біля Божого порогу. Кожна держава сподівалася отримати свою, найкращу
часточку на планеті. А потім усі вони, отримавши, що хотіли, розходилися
господарювати на своїх, Богом даних, землях.
Але до загальної черги не встигла Україна. Важко працювала, стомилася,
ледве прийшла до Бога. Стала осторонь і не сміє очей підвести. Господь побачив
заквітчану красуню, покликав до Себе і запитав:
— Ти спізнилася, Україно, поглянь: усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти
була?
— Працювала,— опустила очі, із яких рясно посипалися сльози-перли,— прости
мені, Господи, піду я...
Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її натруджені руки, на її втомлене,
але таке гарне обличчя й відповів:
— Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу
твою співучу, просту. Знаю, як ти спиш і прокидаєшся, як плачеш і радієш, як
працюєш важко, як співаєш щиро. Знаю, як любиш простір і небо, волю й життя.
Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай...
А Україна йому відповідає:
— Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого,
щоб мені дати. Мені чужого не потрібно...
Господь погладив схилену голову заплаканої дівчини-України й відповів:
— Не журися, Україно! Посміхнися, радій і співай пісню гарну! Нову пісню.
Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Є у Мене земля! Моя земля. Залишив
її Собі, щоб тішитися, але з радістю віддаю тобі! Пануй, господарюй, працюй і
радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває
собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір. І сонце
там особливе, і люди надзвичайні. Твої люди, Україно!
Живи і радій! Але пам’ятай: якщо берегтимете цю землю, то вона буде ваша, а
якщо ні — то ворога,— сказав Бог. — А Я з цього часу буду з тобою назавжди. Бо
ти — та земля, той край, що в Моєму серці...
— Що заповів Бог робити з землею, що подарував дівчині?3
Розгляньте карту України
— Які символи нашої держави ви знаєте?
— Що означають кольори на прапорі?
— Що ви можете сказати про Герб України?
— Як слід поводитися під час виконання Гімну України?
— Яке місто є нашим обласним центром?
Слухання
вірша «Черкащині»
Вкраїни рідної окраса,
Земля безсмертного Тараса!
Хоч відшуміли, відгули,
Але у серці проросли
І думи й плач, тяжка неволя,
Далеких прадідів зла доля.
Не зна історія зупину.
Твої тополі і калини,
Твої Дніпро і Тясмин, Рось
Знесли усе, що довелось.
На кручах цих, від рясту синіх,
Лунає слава Чигирина.
Де розцвітають в полі маки,
Навік заснули гайдамаки...
Чи можем ми про те забути,
Що тут козацькії загони
Пройшли під прапором свободи
На всю країну з гін у гони
Летить омита смутком теплим,
Полеглим пам’ять — «Степом,
степом...»
Тобі, мій краю, в щирім слові
І я освідчуюсь в любові...
Л. Тараненко
Фантастичні перетворення
— Уявіть, що ви — чарівники. Що ви змінили б у рідному місті?
Комментариев нет:
Отправить комментарий